Алергічний риніт

Алергічний риніт нині трапляється досить часто серед населення різних країн світу. Зміни в організмі, що характеризують таку форму риніту не несуть загрози життю людини, проте можуть бути провісниками розвитку серйозних патологій. 

Алергічний риніт – запалення слизової оболонки порожнини носа (IgE-опосередковане), спричинене потраплянням на неї алергенів, що супроводжується характерними клінічними симптомами. 

Симптоми та класифікація

Прояви алергічного риніту присутні зазвичай більше години на день і представлені кількома переліченими нижче симптомами:

• закладеність носа;

• наявність відокремлюваного слизового характеру в носі;

• чхання;

• свербіння або відчуття печіння в носовій порожнині.

Окрім локальних симптомів захворювання може супроводжуватися відчуттям нездужання, першіння та печіння в горлі, порушенням сприйняття запахів, зниженням гостроти слуху, а також носовими кровотечами та запальними змінами кон'юнктиви. 

Залежно від ступеня прояву клінічних симптомів риніт алергічний класифікують так:

1. Легкий ступінь – симптоми риніту не впливають на фізичну та розумову активність пацієнта у денний час, не впливають на сон.

2. Середній ступінь – симптоми порушують повсякденну активність пацієнта, а також впливають на сон.

3. Тяжкий ступінь – прояви алергічного риніту значною мірою негативно впливають на якість життя пацієнта. 

Залежно від етіології алергічного риніту захворювання поділяють на цілорічну форму, сезонну та професійну форми. 

По характеру течения ринит классифицируют на персистирующий и интермиттирующий.

Следует помнить о том, что аллергический ринит всегда является фактором риска развития бронхиальной астмы. 

Диагностика

Жалобы пациента, анамнез аллергологический, степень тяжести клинических проявлений, а также результаты аллергологических тестов являются диагностически-значимыми при аллергическом рините. 

 Необходимые диагностические мероприятия:

• физикальный осмотр (характерны отечность лица, дерматит в области верхней губы и крыльев носа, отсутствие носового дыхания);

• риноскопия передняя (изменения цвета слизистой оболочки полости носа с появлением пятен, цианоза или гиперемии, гипертрофические изменения носовых раковин, наличие слизистого секрета, полипозных разрастаний);

• общеклинический анализ крови (повышение уровня эозинофилов);

• цитологическое исследование отделяемого из полости носа;

• аллергологическое обследование может включать следующие диагностические методы: определение специфических антител IgE, кожные пробы, а также провокационные тесты.

Помимо описанных выше диагностических методик в некоторых случаях может потребоваться проведение компьютерной томографии носа и околоносовых пазух, эндоскопический осмотр полости носа с выполнением аппликационной пробы с 0,1%раствором адреналина.

Диагностикой и лечением данного заболевания должны заниматься совместно два специалиста: оториноларинголог и аллерголог. 

Самостоятельное лечение патологии недопустимо!

В  ЛОР клинике “Инмедико” города Запорожья возможно пройти полное обследование и осмотр оториноларинголога, который поможет правильно подобрать эффективную схему лечения.

Лікування алергічного риніту

Лікування алергічного риніту полягає у комплексному підході: обов'язковим є виключення контакту з алергеном (або його мінімізація), проведення елімінаційної терапії, медикаментозне лікування, а також алерген-специфічна імунотерапія.

Групи лікарських препаратів, що використовуються при лікуванні риніту алергічного характеру:

• антигістамінні препарати 2 покоління (що не мають седативного ефекту);

• сольові розчини для іригації порожнини носа;

• глюкокортикостероїди (інтраназально);

• деконгестанти інтраназальні;

• антагоністи лейкотрієнових рецепторів

При тяжкому перебігу алергічного риніту за наявності супутніх змін носових структур у ряді випадків може бути запропоновано оперативне втручання.