Нюх і COVID-19

Клінічна картина COVID-19 може бути представлена ??різними симптомами: починаючи від легких проявів ГРВІ до ознак тяжкої респіраторної дисфункції в результаті розвитку пневмонії. Одним із частих симптомів даного захворювання є зниження або втрата нюхової функції – гіпо/аносмія.

Досить часто відсутність можливості розрізняти запахи супроводжується зниженням або повною втратою смакової чутливості (гіпо- та агевзія). Дещо рідше пацієнти з коронавірусною інфекцією можуть пред'являти скарги на спотворення сприйняття запахів або виникнення “нюхових” галюцинацій.

Читайте у статті: фізіологія нюху, основні патогенетичні механізми розвитку змін нюхової функції при COVID-19, алгоритм дій при аносмії. 
 

Нормальна фізіологія нюху

Нюховий епітелій знаходиться у верхніх відділах носової порожнини людини і включає нейросенсорні клітини, що підтримують і базальні епітеліоцити. В результаті взаємодії летючої речовини з хеморецепторами нюхових сенсорних клітин формується деполяризуючий потенціал, який передається на нюхову цибулину, а потім первинну нюхову кору, гіпокамп і мигдалину. Саме ці структури головного мозку відповідають за формування емоційно-забарвленої відповіді у людини на вплив запахів (приємний аромат, неприємний, огидний тощо).

Комплексна злагоджена робота смакового та нюхового аналізаторів, а також відчуття, що виникають в результаті ретроназального нюху (коли молекули летючих речовин потрапляють до нюхових рецепторів через ковтку) дозволяють людині відчувати аромати та запам'ятовувати смачну їжу. 

Причини розладів нюху при COVID-19

Порушення хоча б однієї ланки в нюховому або смаковому ланцюзі може призвести до повної втрати відчуття смаку та запаху.

 

Причини нюхових розладів при коронавірусній інфекції можна класифікувати так:

  1. Порушення провідної системи: 

  • набряк слизової оболонки порожнини носа; 

  • підвищена продукція слизового секрету;

  • імуноопосередковане ураження судин оболонки верхніх відділів порожнини носа;

  • ушкодження підтримуючих клітин нюхового епітелію. 

  1. Нейросенсорні порушення, що включають:

  • ураження нюхових сенсорних нейронів;

  • мікросудинні ушкодження нюхових цибулин;

  • інфікування структур мозку.


 

На малюнку зображено:

1- инфекционное поражение и гибель поддерживающих клеток обонятельного эпителия, 2 - инфекционное поражение перицитов и развитие сосудистого повреждения обонятельной луковицы.

Любой воспалительный процесс в организме сопровождается активным привлечением в инфекционный очаг иммунных клеток, а также высвобождением воспалительных цитокинов, которые, в свою очередь, могут оказывать нейротоксическое воздействие. 

 

Что делать, если пропало обоняние?

Потеря или снижение обоняния, как правило, возникает на фоне развития респираторных вирусных инфекций. Основное отличие аносмии как признака COVID-10 - отсутствие возможности различить запах без сопутствующей ринореи и затруднения носового дыхания. Также при коронавирусной инфекции пациенты отмечают длительное расстройство обонятельной функции - от недели и до нескольких месяцев, что практически не характерно для других видов ОРВИ. 

 

Взаимосвязи между тяжестью течения коронавирусной инфекции и аносмией не выявлено. 

 

Что делать, если пропало обоняние:

  • Соблюдать режим самоизоляции;

  • связаться с семейным врачом;

  • при необходимости выполнить тест на COVID-19 (согласовать с семейным доктором).

Если обоняние не восстанавливается длительный период после перенесенной инфекции необходимо обратиться к врачу-оториноларингологу, который поможет выяснить причину данного состояния и устранить проблему. 

В ЛОР клинике “Инмедико” города Запорожье специалисты помогут провести диагностику и подобрать эффективную терапию при изменениях обонятельной функции. 

 

Прогноз относительно восстановления обоняния после COVID-19 благоприятный. Однако сроки разрешения данной проблемы могут варьировать. Таким образом, аносмия, вызванная поражением нейрональных структур может длиться довольно долго. Период восстановления может сопровождаться искажением восприятия запахов, а также развитием “обонятельных” галлюцинаций, что связано с незрелостью вновь сформированных нейронных связей. 

На сьогодні відомі дані про деяку користь використання системних та місцевих глюкокортикоїдів у комплексі з нюховою гімнастикою. Підібрати адекватну терапевтичну схему та дати рекомендації щодо виконання спеціального нюхового тренування допоможе лікар-оториноларинголог.